«Я просто не можу заснути».
Начебто нічого особливого. У кого зараз не буває проблем зі сном?
Стрес. Війна. Робота. Новини. Тривога. Телефон до другої ночі.
Але іноді безсоння — це не просто безсоння.
Особливо якщо людина раніше нормально спала, а потім раптом почала не спати ночами. А разом зі сном змінилися настрій, поведінка, апетит, працездатність.
У таких випадках я завжди дивлюся ширше.
Тому що сон — дуже чутливий показник того, що відбувається з нашою психікою і організмом.
Іноді він першим повідомляє про проблему, яку сама людина ще не готова помічати.
Чому я не можу заснути, хоча дуже втомився?
Здавалося б, якщо людина виснажена, вона повинна покласти голову на подушку і заснути.
Але з психікою так працює не завжди.
Тіло втомилося, а мозок продовжує працювати.
Думки крутяться по колу.
Згадуються розмови.
Планується завтра.
У голові програються найгірші сценарії.
Людина бере телефон «на п’ять хвилин», а через годину все ще гортає стрічку.
Тому одна з найпоширеніших причин проблем зі сном — тривога та хронічне напруження.
Але є й інші.
Депресивні стани.
Гострий або тривалий стрес.
Порушення режиму.
Деякі психічні та соматичні захворювання.
Лікарські препарати.
Алкоголь.
Канабіс.
Стимулятори.
Снодійні та заспокійливі препарати при неправильному або неконтрольованому використанні.
І ось про останні причини люди чомусь часто забувають.
«Я випиваю, щоб заснути»
Цю фразу я чула багато разів.
І логіка начебто зрозуміла.
Випив — розслабився — швидше заснув.
Тому поступово може з’явитися дуже небезпечний ритуал:
без алкоголю я не сплю.
Спочатку келих.
Потім два.
Потім виявляється, що звичної кількості вже недостатньо.
А людина при цьому може щиро не вважати себе залежною.
«Я ж не напиваюся».
«Мені просто треба заснути».
«Це замість снодійного».
Проблема в тому, що алкоголь не робить сон якіснішим. Він може полегшувати засинання, але порушувати структуру сну. Сон стає більш фрагментованим, людина може прокидатися серед ночі, а вранці почуватися так, ніби взагалі не відпочивала.
І виходить замкнене коло.
Погано сплю — випиваю.
Через алкоголь сон стає гіршим.
Наступного вечора знову треба щось, щоб заснути.
Так залежність іноді починається зовсім не з бажання напитися.
А з бажання нарешті поспати.
А якщо це «просто трава»?
З канабісом схожа історія.
Деякі люди справді відчувають після нього розслаблення і сонливість. І поступово формується переконання:
«Без трави я не засну».
А потім людина вирішує припинити — і раптом кілька ночей майже не спить.
З’являється дратівливість.
Тривога.
Яскраві сни.
Внутрішнє напруження.
І виникає дуже переконливий аргумент:
«От бачиш. Мені це потрібно. Без цього мені гірше».
Хоча іноді саме погіршення стану після припинення і є сигналом, що організм уже адаптувався до регулярного вживання.
Коли людина не спить зовсім
Є інша ситуація, яка мене насторожує значно більше.
Людина може майже не спати одну, дві, три ночі — і при цьому не виглядати виснаженою.
Навпаки.
Багато енергії.
Багато планів.
Швидка мова.
Постійні дзвінки.
Десятки ідей.
Відчуття надзвичайних можливостей.
Або інша картина — сильне збудження, підозрілість, страх, відчуття, що хтось стежить, переслідує, хоче нашкодити.
Тут уже точно не варто радити ромашковий чай і теплу ванну.
Такі стани можуть виникати, зокрема, при маніакальних або психотичних епізодах, а також після вживання стимуляторів.
Іноді родина навіть не знає про вживання.
Вона просто бачить:
людина стала дивною і перестала спати.
Саме зміни сну часто стають одним із перших сигналів, що потрібно звернутися до психіатра.
Стимулятори і сон
Якщо алкоголь часто використовують для того, щоб «вимкнутися», то зі стимуляторами ситуація протилежна.
Людина може не спати дуже довго.
Спочатку це навіть здається перевагою.
Більше енергії.
Можна працювати всю ніч.
Танцювати.
Спілкуватися.
Щось нескінченно робити.
А потім нервова система виснажується.
І те, що починалося як «мені просто добре і багато енергії», може закінчуватися тривогою, агресією, підозрілістю, панікою, а іноді й психотичним станом.
Після цього людина може проспати дуже довго і кілька днів бути абсолютно виснаженою.
Якщо такі цикли повторюються — це точно не просто «збився режим».
Снодійні теж можуть стати проблемою
Є ще одна історія, яка часто починається дуже пристойно.
Людина не спить.
Їй колись призначили препарат.
Він допоміг.
Через деякий час знову важка ніч — людина приймає таблетку.
Потім частіше.
Потім уже страшно лягати без неї.
Особливо обережними потрібно бути з препаратами, які мають потенціал формування залежності.
Тому «це ж ліки, а не наркотики» — не завжди аргумент безпеки.
Будь-яке снодійне чи заспокійливе має використовуватися так, як його призначив лікар.
Чому близькі часто помічають проблему першими
Сама людина може пояснити майже все.
«Багато роботи».
«У мене такий режим».
«Я сова».
«Просто нервую».
А близькі бачать не тільки сон.
Вони бачать, що разом із ним змінилося ще щось.
Людина почала закриватися у своїй кімнаті.
Стала дратівливою.
Несподівано багато спить удень.
Не спить ночами.
Зникає.
З’явилися незрозумілі витрати.
Змінилося коло друзів.
То неймовірно активна, то кілька днів лежить і нічого не хоче.
І ось тут я б дивилася не на один симптом, а на всю картину.
Коли безсоння вже не варто лікувати самостійно
Якщо проблеми зі сном тривають довго, повторюються або суттєво впливають на життя, варто шукати причину, а не лише спосіб заснути.
Особливо якщо одночасно з’явилися виражена тривога, депресивний стан, різкі зміни поведінки, агресія, незвична активність, підозрілість або вживання алкоголю чи інших речовин.
Тому що іноді питання:
«Що випити, щоб заснути?»
взагалі не є правильним питанням.
Правильніше запитати:
«Чому я без цього вже не можу заснути?»
Іноді саме з цієї різниці починається усвідомлення залежності.
Не обов’язково людина п’є щодня.
Не обов’язково вже втратила роботу чи сім’ю.
Не обов’язково сталося щось катастрофічне.
Але якщо для того, щоб заснути, прокинутися, заспокоїтися, повеселішати, працювати або просто почуватися нормально, дедалі частіше потрібна якась речовина — на це вже варто звернути увагу.
Бо залежність далеко не завжди починається з бажання отримати задоволення.
Іноді вона починається дуже непомітно.
З простого:
«Я тільки сьогодні. Мені просто треба виспатися».