Війна залишає слід не лише на тілі, а й у психіці людини. Багато військовослужбовців повертаються із зони бойових дій із важкими спогадами, хронічним стресом, порушеннями сну, підвищеною тривогою та відчуттям внутрішньої напруги. Для частини з них способом впоратися з цим стають алкоголь, наркотичні речовини, медикаменти або азартні ігри.
На жаль, залежність не завжди виникає через бажання отримати задоволення. Часто це спроба заглушити біль, страх, спогади або внутрішню порожнечу.
Чому військові потрапляють у групу ризику?
Під час бойових дій людина тривалий час перебуває в стані надмобілізації. Організм звикає до високого рівня адреналіну та постійної готовності до небезпеки.
Після повернення додому психіка не завжди може швидко адаптуватися до мирного життя. Виникають:
- проблеми зі сном;
- дратівливість та спалахи агресії;
- тривога та панічні стани;
- пригнічений настрій;
- почуття провини за загиблих побратимів;
- труднощі у стосунках із близькими;
- відчуття нерозуміння з боку оточення.
Алкоголь або наркотики можуть тимчасово створювати ілюзію полегшення. Проте з часом вони лише посилюють проблему.
Ознаки того, що потрібна допомога
Варто звернутися до фахівців, якщо людина:
- регулярно вживає алкоголь або наркотичні речовини для зняття напруги;
- втрачає контроль над кількістю вживання;
- стає замкнутою або агресивною;
- нехтує родиною, роботою чи службовими обов’язками;
- має повторні зриви після спроб припинити вживання;
- поєднує залежність із симптомами ПТСР, депресії або тривожного розладу.
Чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів уникнути тяжких наслідків для здоров’я, сім’ї та соціального життя.
Чому важливо лікувати залежність комплексно?
Для військових залежність рідко є окремою проблемою. Найчастіше вона пов’язана з психологічною травмою, втратою побратимів, пережитими бойовими подіями або труднощами адаптації після повернення додому.
Саме тому ефективна допомога включає:
- психіатричну діагностику;
- індивідуальну психотерапію;
- групову терапію;
- роботу з родиною;
- профілактику зривів;
- соціально-психологічну реабілітацію;
- підтримку після завершення основного курсу лікування.
Реабілітація — це не слабкість
Багато військових роками відкладають звернення по допомогу через страх осуду або переконання, що повинні впоратися самостійно.
Насправді звернутися по допомогу — це прояв відповідальності та мужності. Так само як лікують поранене тіло, потребує лікування й психіка.
Залежність — це не вирок. Це захворювання, з яким можна працювати. Своєчасна допомога дозволяє повернути контроль над життям, відновити стосунки з близькими та знайти нові сенси після пережитого досвіду війни.
Центр «Тут тебе розуміють»
У нашому центрі ми працюємо з військовослужбовцями та ветеранами, які зіткнулися із залежністю, наслідками бойового стресу, ПТСР та труднощами повернення до мирного життя.
Ми переконані: одужує не лише одна людина — одужує вся родина.
Іноді найскладніший крок — попросити про допомогу. Але саме з нього починається повернення до себе.